покопати
ПОКОПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Скопати все або багато чого-небудь. Жінки покопали огороди, пообсівались люди яриною... (Кв.-Осн., II, 1956, 123).
2. Викопати багато заглиблень, ям, колодязів і т. ін. Ой, покопали ями Та глибокії під нами... Ой, попадайте в ями, Воріженьки, самі! (Укр.. лір. пісні, 1958, 336); - Ми тутечки, - кажуть, - і обгніздились, і колодязі покопали, і обсіялись (Стор., І, 1957, 229).
3. Викопати з землі все або багато чого-небудь. Стара у вічній темноті Давно для себе покопала Цілющі трави на путі (Воронько, Народж. легенди, 1954, 26).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покопаю | покопаємо |
2 особа | покопаєш | покопаєте |
3 особа | покопає | покопають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покопав | покопали |
Жіночий рід | покопала | |
Середній рід | покопало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покопаймо | |
2 особа | покопай | покопайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покопавши |