покривджений
ПОКРИВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покривдити. [Вісвамітра:] Я ж сирота, покривджена тобою (Фр., X, 1954, 408); * Образно. Він [сніг] танув на зігрітих щоках дівчини, зливався з рясними слізьми, умивав ніжну юність, так несподівано покривджену нежалісливою долею (Ле, Право.., 1957, 210); // у знач. прикм. Нило, горіло побите тіло Оленчукове. Та ще більше горіла йому розбунтована, покривджена душа (Гончар, II, 1959, 280); // у знач. ім. покривджені, них, мн. (одн. покривджений, ного, ч.; покривджена, ної, ж. ). Ті, кого покривдили. У нього [І. Франка] нема шовінізму: люди діляться на два табори: на кривдників, проти яких він гострить, як меч, своє слово, і покривджених, яким він оддає своє серце (Коцюб., III, 1956, 39); Суддя згодився і зажадав від них [старшин] десятину на користь суду, писареві - за прикладання печатки до позову, возному - за виклик покривдженого до суду і за огляд Свириденкового вуха (Тулуб, Людолови, І, 1957, 44).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | покривджений | покривджена | покривджене | покривджені |
Родовий | покривдженого | покривдженої | покривдженого | покривджених |
Давальний | покривдженому | покривдженій | покривдженому | покривдженим |
Знахідний | покривджений, покривдженого | покривджену | покривджене | покривджені, покривджених |
Орудний | покривдженим | покривдженою | покривдженим | покривдженими |
Місцевий | на/у покривдженому, покривдженім | на/у покривдженій | на/у покривдженому, покривдженім | на/у покривджених |