полупитися
ПОЛУПИТИСЯ, лупиться; мн. полупляться; док., розм. 1. Облупитися у багатьох місцях. Комора побита зимньою негодою.., полупилася (Мирний, III, 1954, 101); Тепер ясно було видно, що танк горів - на ньому полупилася фарба (Перв., Дикий мед, 1963, 208); Смутний, худий, загорів [парубок], ніс полупився (Тесл., З книги життя,1949, 3).
2. Вилупитися з яєць (про багатьох пташенят).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полуплюся | полупимося |
2 особа | полупишся | полупитеся |
3 особа | полупиться | полупляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полупився | полупилися |
Жіночий рід | полупилася | |
Середній рід | полупилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полупімося | |
2 особа | полупися | полупіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полупившись |