поліфонічність
ПОЛІФОНІЧНІСТЬ, ності, ж., муз. Властивість за знач. поліфонічний. Поряд з поліфонічністю хорової фактури, з яскравим підголоском дуже часто зустрічаються пісні.., де всі голоси гармонічно підтримують ведучу мелодію (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 24); * Образно. Літературі наших днів властиві глибинні пошуки думки й форми, тяжіння до філософічності й підтексту, поліфонічність стилю, розширення образної палітри й лексики (Літ. Укр., 11.VI 1965, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поліфонічність | поліфонічності |
Родовий | поліфонічності, поліфонічности | поліфонічностей |
Давальний | поліфонічності | поліфонічностям |
Знахідний | поліфонічність | поліфонічності |
Орудний | поліфонічністю | поліфонічностями |
Місцевий | на/у поліфонічності | на/у поліфонічностях |
Кличний | поліфонічносте | поліфонічності |