поліізопрен
ПОЛІІЗОПРЕН, -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізопрену; за властивостями поліізопрен подібний до натурального каучуку, що його древні народи Майї та ацтеки добували з дерева гевея і використовували для виготовлення непромокальних черевиків і м'ячів, якими вони грали в гру, схожу на баскетбол; поліізопрен застосовують для виробництва автомобільних шин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поліізопрен | поліізопрени |
Родовий | поліізопрену | поліізопренів |
Давальний | поліізопренові, поліізопрену | поліізопренам |
Знахідний | поліізопрен | поліізопрени |
Орудний | поліізопреном | поліізопренами |
Місцевий | на/у поліізопрені | на/у поліізопренах |
Кличний | поліізопрене | поліізопрени |