помиритися
ПОМИРИТИСЯ, мирюся, миришся, док. 1. Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (Н. - Лев., II, 1956, 345); - Зараз же мені, Прохоре, помирися з Вірою, і щоб у моїй хаті більше колотнечі не було, а був мир та спокій (Шиян, Баланда, 1957, 166); * Образно. [Парвус:] Не може помиритись вода з олією (Л. Укр., II, 1951, 352); // Встановити добрі стосунки, згоду між собою. Зав'язалася спірка завзята... Не помирилися вперш молодята (Шер., Дружбою.., 1954, 24); // Дійти згоди. Помирилися всі на тому, щоб іти пішки (Гончар, Таврія, 1952, 14); Помирились на тім, що дочка мусила зливати батькові на руки, доки він умивався (Ю. Янов., І, 1958, 156).
2. Терпляче поставитися до чого-небудь небажаного; примиритися. Ну, що робити, прийдеться моїм шановним видавцям помиритися з невеликою стратою часу, що сталася не з моєї вини (Л. Укр., V, 1956, 297); -Це була державна людина, - сказав урочисто вчитель, - яка не помирилася з соціальним ладом, вирішила змінити його революційним шляхом (Ю. Янов., II, 1954, 122).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помирюся | помиримося |
2 особа | помиришся | помиритеся |
3 особа | помириться | помиряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помирився | помирилися |
Жіночий рід | помирилася | |
Середній рід | помирилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помирімося | |
2 особа | помирися | помиріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помирившись |