поморхлий
ПОМОРХЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до поморхнути.
2. у знач. прикм. Який утратив пружність, свіжість; зів'ялий, поморщений. Гніздо своє мощу на старих поморхлих дубах (Сл. Гр.); Ісен-Джан, уже звівши свої поморхлі руки до неба.., озирнувся різкіше, ніж дозволяв йому прожитий вік (Ле, Міжгір'я, 1953, 138).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поморхлий | поморхла | поморхле | поморхлі |
Родовий | поморхлого | поморхлої | поморхлого | поморхлих |
Давальний | поморхлому | поморхлій | поморхлому | поморхлим |
Знахідний | поморхлий, поморхлого | поморхлу | поморхле | поморхлі, поморхлих |
Орудний | поморхлим | поморхлою | поморхлим | поморхлими |
Місцевий | на/у поморхлому, поморхлім | на/у поморхлій | на/у поморхлому, поморхлім | на/у поморхлих |