понабиватися
ПОНАБИВАТИСЯ, аємося, аєтеся, док. Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох). В селі вже повно військ. Одні вже гріються по строганівських затишках, понабивавшись по цілому взводу у хату, а зі степу все йдуть і йдуть нові піхотні колони (Гончар, II, 1959, 394); // Набратися у великій кількості у взуття (про сніг, пісок і т. ін.). В маленькі черевички понабивалось снігу й було страх холодно (Григ., Вибр., 1959, 36); // Проникнути у великій кількості кудись поступово. - Остюки, бісові остюки понабивались! - лається Купріян Олександрович, але не можна їх вишкрябати звідти (Донч., І, 1956, 82).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понабиваюся | понабиваємося |
2 особа | понабиваєшся | понабиваєтеся |
3 особа | понабивається | понабиваються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понабивався | понабивалися |
Жіночий рід | понабивалася | |
Середній рід | понабивалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понабиваймося | |
2 особа | понабивайся | понабивайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понабивавшись |