понаговорювати
ПОНАГОВОРЮВАТИ, юю, юєш, док. Наговорити багато чого-небудь, перев. негативного, про когось. - Тепер пояснення треба писати [в редакцію], там же на мене понаписують, понаговорюють (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 594).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаговорюю | понаговорюємо |
2 особа | понаговорюєш | понаговорюєте |
3 особа | понаговорює | понаговорюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понаговорював | понаговорювали |
Жіночий рід | понаговорювала | |
Середній рід | понаговорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаговорюймо | |
2 особа | понаговорюй | понаговорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понаговорювавши |