понадривати
ПОНАДРИВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Надірвати багато чого-небудь; надірвати щось у багатьох місцях. [Герасим (запирає двері, виймає гроші і розглядає) :] Прямо як настоящі [справжні], і не пізнав би, коли б не понадривав сам краї (К.-Карий, І, 1960, 390); // Відірвати невеликі шматочки від багатьох предметів.
2. перен. Від надмірних зусиль, перенапруження пошкодити собі що-небудь. Кат їх батька зна, над чим таким важким.. животи вони понадривали? (Г.-Арт., Байки.., 1958, 184); Понадривати голоси.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадриваю | понадриваємо |
2 особа | понадриваєш | понадриваєте |
3 особа | понадриває | понадривають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понадривав | понадривали |
Жіночий рід | понадривала | |
Середній рід | понадривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадриваймо | |
2 особа | понадривай | понадривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понадривавши |