понакопувати
ПОНАКОПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць. і т. ін.). - Скільки гною дали [на буряки], мінералів [мінеральних добрив], тричі гексахлораном обпилювали, канавки понакопували!.. (Рудь, Гомін.., 1959, 133).
2. Викопати із землі багато чого-небудь (про багатьох). Понакопували буряків по 700 центнерів з гектара.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понакопую | понакопуємо |
2 особа | понакопуєш | понакопуєте |
3 особа | понакопує | понакопують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понакопував | понакопували |
Жіночий рід | понакопувала | |
Середній рід | понакопувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понакопуймо | |
2 особа | понакопуй | понакопуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понакопувавши |