поначіплюваний
ПОНАЧІПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поначіплювати. По стінах скрізь були поначіплювані портрети царів та генералів (Н.-Лев., IV, 1956, 136); Ці говорильні [гучномовці], поначіплювані на кожному кроці, вже добре надокучили Сахно (Смолич, І, 1958, 63).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поначіплюваний | поначіплювана | поначіплюване | поначіплювані |
Родовий | поначіплюваного | поначіплюваної | поначіплюваного | поначіплюваних |
Давальний | поначіплюваному | поначіплюваній | поначіплюваному | поначіплюваним |
Знахідний | поначіплюваний, поначіплюваного | поначіплювану | поначіплюване | поначіплювані, поначіплюваних |
Орудний | поначіплюваним | поначіплюваною | поначіплюваним | поначіплюваними |
Місцевий | на/у поначіплюваному, поначіплюванім | на/у поначіплюваній | на/у поначіплюваному, поначіплюванім | на/у поначіплюваних |