попарувати
ПОПАРУВАТИ 1, ує, док. Виділяти пару якийсь час.
ПОПАРУВАТИ2, ую, уєш, док., перех. 1. Розділити на пари багатьох, багато чого-небудь. В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! (Нар. лірика, 1956, 121).
2. Одружити багатьох. - Дай боже, вам на світі пожити, діток наплодити, а там і попарувати, як самі паруєтесь зараз. Був ти, Даньку, наречений, а став суджений (Смолич, Мир хатам.., 1958, 55).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попарую | попаруємо |
2 особа | попаруєш | попаруєте |
3 особа | попарує | попарують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попарував | попарували |
Жіночий рід | попарувала | |
Середній рід | попарувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попаруймо | |
2 особа | попаруй | попаруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попарувавши |