попосміятися
ПОПОСМІЯТИСЯ, іюся, ієшся, док., розм. Сміятися багато разів, тривалий час; посміятися добре. І дівчата її слухали, і дуже її любили: вона ж було з ними скільки раз на день і попосміється, і посвариться кілька раз, і обійметься... (Вовчок, І, 1955, 183);* Образно. - Ми ще ж не жили, Настусю, їй-богу! А тепер поживемо і попосміємося на зло ворогам (Жур., Дорога.., 1948, 122); // з кого - чого. Глузувати з кого-, чого-небудь тривалий час; посміятися добре. Проїхали вони проз табір Стародупського і разом з наймитами попосміялися з його їздецьких вправ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 56); - Тільки це він продав воли, сюди, туди глядь, уже гроші й витягли.. Попосміявся я з нього (Збан., Малин. дзвін, 1958, 366).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попосміюся | попосміємося |
2 особа | попосмієшся | попосмієтеся |
3 особа | попосміється | попосміються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попосміявся | попосміялися |
Жіночий рід | попосміялася | |
Середній рід | попосміялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попосміймося | |
2 особа | попосмійся | попосмійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попосміявшись |