попотруситися
ПОПОТРУСИТИСЯ, ушуся, усишся, док., розм. 1. Труситися тривалий час; потруситися добре. Гайдамака зробив рух, мовби хотів устати з коня. - Сідай на моє місце! Отоді й знатимеш. Попогибієш, попотрусишся! (Головко, II, 1957, 640).
2. перен. Відчувати сильний страх якийсь час. Налагодилися [коноводи] вивести пару добрих коней.. Добре попотрусилися, боячися, що їх там побачать (Гр., II, 1963, 275).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попотрушуся | попотрусимося |
2 особа | попотрусишся | попотруситеся |
3 особа | попотруситься | попотрусяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попотрусився | попотрусилися |
Жіночий рід | попотрусилася | |
Середній рід | попотрусилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попотрусімося | |
2 особа | попотрусися | попотрусіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попотрусившись |