порозвалювати
ПОРОЗВАЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Розвалити, зруйнувати все або багато чого-небудь. Став він заводить цього коня у царські конюшні, поламав усі двері й стіни порозвалював. Насилу завів (Укр.. казки, 1951, 130); // розм. Розсікти, розрубати (перев. голови). - Як будете глумитися з мене, то я вам голови порозвалюю (Козл., На переломі, 1947, 34).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозвалюю | порозвалюємо |
2 особа | порозвалюєш | порозвалюєте |
3 особа | порозвалює | порозвалюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозвалював | порозвалювали |
Жіночий рід | порозвалювала | |
Середній рід | порозвалювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозвалюймо | |
2 особа | порозвалюй | порозвалюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозвалювавши |