порозводити
ПОРОЗВОДИТИ1, джу, диш, док., перех. 1. Розвести по одному в різні місця всіх або багатьох. Копронідос порозводив чорноризців по опрічних келіях (Н.-Лев., III, 1956, 379); Коломієць.. наказав комсомольцям порозводити додому дівчат (Речм., Весн. грози, 1961, 181).
2. Примусити всіх або багатьох розійтися, відійти один від одного; // Розборонити всіх або багатьох.
3. розм. Розлучити багато подружніх пар.
ПОРОЗВОДИТИ2, джу, диш, док., перех., хім. Розчинити все або багато чого-небудь.
ПОРОЗВОДИТИ3, джу, диш, док., перех. 1. Виростити багато рослин, тварин; // Посадити садки, квітники і т. ін. - Покидали ми і свої хати, і садки, що порозводили (Стор., І, 1957, 239).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозводжу | порозводимо |
2 особа | порозводиш | порозводите |
3 особа | порозводить | порозводять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозводив | порозводили |
Жіночий рід | порозводила | |
Середній рід | порозводило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозводьмо | |
2 особа | порозводь | порозводьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозводивши |