порозривати
ПОРОЗРИВАТИ1, аю, аєш, док., перех. 1. Розірвати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. А іногді [іноді] проти лави один піде [Нечипір], так тут вже достанеться йому на горіхи; пику йому порозбивають, волосся пообривають, одежу.. порозривають (Кв.-Осн., II, 1956, 102); // Порвати, покусати на смерть усіх або багатьох (перев. про собак, хижих тварин). - Ну, що ж, братці, - каже Іван - Мужичий син, - порозривають нас собаки (Укр.. казки, легенди.., 1957, 195).
2. Зруйнувати вибухом, пострілом або силою внутрішнього тиску, висадити в повітря все або багато чого-небудь. Нове вино порозриває бурдюки (Сл. Гр.).
@ Хай би їх порозривало, лайл. - уживається як проклін. - Зносять людям баштани й сади. Коли б хоч їли, хай би їх порозривало, а то тільки шкоду роблять! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 122).
3. у сполуч. із сл. стосунки, зв'язки і т. ін., перен. Порушити, припинити. Зв'язки ті [між громадами] були тоді ще досить живі й сильні; ще роз'їдлива князівщина та боярщина не здужала була порозривати їх до решти (Фр., VI, 1951, 37).
ПОРОЗРИВАТИ2, аю, аєш, док., перех. Розрити, розгребти, розкидати (купи землі, листя і т. ін.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозриваю | порозриваємо |
2 особа | порозриваєш | порозриваєте |
3 особа | порозриває | порозривають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозривав | порозривали |
Жіночий рід | порозривала | |
Середній рід | порозривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозриваймо | |
2 особа | порозривай | порозривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозривавши |