порушуваний
ПОРУШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до порушувати 1-4. Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 44); // порушувано, безос. присудк. сл. - А в австрійській армії які справи? - перебив оповідача Микола. Цю тему вже давно не порушувано (Гжицький, У світ.., 1960, 185).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порушуваний | порушувана | порушуване | порушувані |
Родовий | порушуваного | порушуваної | порушуваного | порушуваних |
Давальний | порушуваному | порушуваній | порушуваному | порушуваним |
Знахідний | порушуваний, порушуваного | порушувану | порушуване | порушувані, порушуваних |
Орудний | порушуваним | порушуваною | порушуваним | порушуваними |
Місцевий | на/у порушуваному, порушуванім | на/у порушуваній | на/у порушуваному, порушуванім | на/у порушуваних |