починальниця
ПОЧИНАЛЬНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до починальник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | починальниця | починальниці |
Родовий | починальниці | починальниць |
Давальний | починальниці | починальницям |
Знахідний | починальницю | починальниць |
Орудний | починальницею | починальницями |
Місцевий | на/у починальниці | на/у починальницях |
Кличний | починальнице | починальниці |