поштурхувати
ПОШТУРХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. перех. Штурхати час від часу що-небудь чимось. Він поштурхував важким ломом зрадливу кригу (Кучер, Пов. і опов., 1959, 249).
2. неперех., ким. Виявляти зневагу до кого-небудь. Квасюк.. жінкою почав поштурхувати. Вона йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Гр., II, 1963, 262).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поштурхую | поштурхуємо |
2 особа | поштурхуєш | поштурхуєте |
3 особа | поштурхує | поштурхують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поштурхуватиму | поштурхуватимемо |
2 особа | поштурхуватимеш | поштурхуватимете |
3 особа | поштурхуватиме | поштурхуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поштурхував | поштурхували |
Жіночий рід | поштурхувала | |
Середній рід | поштурхувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поштурхуймо | |
2 особа | поштурхуй | поштурхуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поштурхуючи | |
Минулий час | поштурхувавши |