прибійний
ПРИБІЙНИЙ, а, е. Прикм. до прибій. З моря підкотилася прибійна хвиля, розплюскалась біля звіра (Трубл., І, 1955, 157); Ластівки причалюють під дах, І не потовпляться, й висять при стіні, Як човники в мутній прибійній піні (Мисик, Біля криниці, 1967, 149); Прибійна смуга весь час зазнає ударів морської води (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 163).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прибійний | прибійна | прибійне | прибійні |
Родовий | прибійного | прибійної | прибійного | прибійних |
Давальний | прибійному | прибійній | прибійному | прибійним |
Знахідний | прибійний, прибійного | прибійну | прибійне | прибійні, прибійних |
Орудний | прибійним | прибійною | прибійним | прибійними |
Місцевий | на/у прибійному, прибійнім | на/у прибійній | на/у прибійному, прибійнім | на/у прибійних |