приладобудування
ПРИЛАДОБУДУВАННЯ, я, с. Галузь точного машинобудування, що виробляє прилади для вимірювання, контролю і регулювання. На Україні, до якої ще сорок років тому ввозилося майже все основне машинне устаткування з-за кордону, виникли цілком нові галузі індустрії - тракторобудування, авіабудування, приладобудування (Наука.., 9, 1957, 1); Підприємства машинобудування і приладобудування освоїли близько 400 нових машин, апаратів, приладів (Рад. Укр., 17.I 1959. 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приладобудування | приладобудування |
Родовий | приладобудування | приладобудувань |
Давальний | приладобудуванню | приладобудуванням |
Знахідний | приладобудування | приладобудування |
Орудний | приладобудуванням | приладобудуваннями |
Місцевий | на/у приладобудуванні | на/у приладобудуваннях |
Кличний | приладобудування | приладобудування |