примус
ПРИМУС1, у, ч. Натиск з чийогось боку; примушування. [Долорес:] Ти ж без примусу ідеш за командора? [Анна:] Хто б мене примусив? (Л. Укр., III, 1952, 329); Сільськогосподарська комуна засновується добровільно, ніякого примусу бути не може.. (Ленін, 38, 1973, 28); - Авжеж! Дурна й будеш, як підеш до корів. Хто тебе до того змушує? - здвигнула плечима Паша. - Справа не в примусі, - тихо сказала Настя (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 7); // Зусилля над собою. Вальтера Скотта, Діккенса, дещо з Шекспіра («Король Лир», «Сон в летнюю ночь» ) читав з охотою, а більшість з примусом (Вас., IV, 1960, 49); Доповідав Самбірський посередникові. В постаті останнього відчувалась надзвичайна рівнота без жодного примусу (Трубл., І, 1955, 66); // Зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом, незалежно від бажання. [Д. Жуан:] Я ним [бандитом] бути мусив [Анна:] А , мусили? То де ж була та воля, коли був примус бити й грабувати, щоб вас не вбили люди або голод? (Л. Укр., III, 1952, 411); Вони не потребують грати будь-чиєї ролі, жоден зовнішній примус не штовхає їх до того, завжди лишаються вони самі собою (Літ. Укр., 15.XII 1967, 7); // Натиск, обумовлений законом. Радянське соціалістичне право забороняє під загрозою державного примусу вчинки, спрямовані на шкоду суспільству, які суперечать нормам комуністичної поведінки (Ком. Укр., 1, 1966, 29).
З примусу: а) силуючи себе; вимушено. І тут ясно, і тут урочисто, та веселість не така щира, - мов трохи з примусу говоряться ті веселі речі (Л. Укр., III, 1952, 472); б) без бажання, з обов'язку, виконуючи повинності. Служив я в армії й служу Не з примусу, а щиро, Й лишився в ній, бо дорожу В житті найбільше миром (Воскр., З перцем!, 1957, 53); - Все село з примусу має працювати на Генріха. Він, уже й списка заготував (Чорн., Визволення, 1949, 126); Покласти примус між ким - внести в стосунки з ким-небудь елемент обов'язку, повинності. [Д. Жуан:] Чи маю я зложити вам під ноги Свою так буйно викохану волю?.. Невже б хотіли ви покласти примус помежи нами? (Л. Укр., III, 1952, 396).
ПРИМУС2, а, ч . Гасовий нагрівальний прилад, в якому горіння гасу супроводжується шумом від тиску накачуваного повітря; використовується в побуті для приготування їжі. На кухні, крізь відчинені двері в коридор, чути шум примуса, де служка поралася з обідом (Досв., Вибр., 1959, 231); І , мабуть, бачив сотні раз ти власними очима, як наливають в лампу гас чи заправляють примус (Забіла, У.. світ, 1960, 116).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | примус | примуси |
Родовий | примуса | примусів |
Давальний | примусові, примусу | примусам |
Знахідний | примус | примуси |
Орудний | примусом | примусами |
Місцевий | на/у примусі | на/у примусах |
Кличний | примусе | примуси |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | примус | примуси |
Родовий | примусу | примусів |
Давальний | примусові, примусу | примусам |
Знахідний | примус | примуси |
Орудний | примусом | примусами |
Місцевий | на/у примусі | на/у примусах |
Кличний | примусе | примуси |
примусовий
ПРИМУСОВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. - Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 331); Боротьба проти примусової полонізації викликала національно-культурний рух (Іст. укр. літ., І, 1954, 64); Застосування примусової відгодівлі птиці дозволяє збільшити виробництво пташиного м'яса (Соц. твар., 1, 1956, 45); // Який здійснюється через обов'язок, повинність. Щоденне семигодинне примусове сиджіннє [сидіння] при поштовім бюрку було тяжкою панщиною для її молодого організму (Фр., II, 1950, 295); Поряд із сільським господарством на Україні розвивалась промисловість, в якій в першій чверті XIX ст. застосовувалась переважно примусова кріпосна праця (Іст. УРСР, І, 1953, 392).
@ Примусова [праця, робота]; Примусові роботи - міра покарання, що полягає у відрахуванні певного процента зарплати протягом певного часу. Хай судять його, хай пошлють на примусову, хай відчує свою ганьбу, нікчемність... (Дор., Не повтори.., 1968, 234); Кого було присуджено до найвищої кари - розстрілу. Кого на п'ять - десять літ примусової праці (Головко, І, 1957, 85); Після того, як їй присудили рік примусових робіт, вона влаштувалася на шахті ламповою, де працювала й тепер (Ткач, Плем'я.., 1961, 282).
2. Який спричиняється обставинами, не залежний від бажання; вимушений. Хто не жив посеред бурі, ..той не знає всеї муки примусового безвілля, (Л. Укр., І, 1951, 314); Романик ображено замовк. Поза тим, ця примусова пауза знадобилась йому для того, щоб висякати носа та розчесати пальцями довге, рівне волосся (Вільде, Сестри.., 1958, 469).
3. Який здійснюється механічно. «Трабант» цілком впевнено почуває себе в потоці машин, більших від нього. Але і він зазнав окремих змін. Це примусова вентиляція через шліци у задньому ланжероні (Знання.., 7, 1970, 21); На верстаті застосовано примусове мащення, яке здійснюється масляним насосом (Верстати-гіганти, 1958, 79); Основні операції складання наручних годинників та будильників виконуються на конвейєрах з примусовим ритмом (Наука.., 12, 1960, 19).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | примусовий | примусова | примусове | примусові |
Родовий | примусового | примусової | примусового | примусових |
Давальний | примусовому | примусовій | примусовому | примусовим |
Знахідний | примусовий, примусового | примусову | примусове | примусові, примусових |
Орудний | примусовим | примусовою | примусовим | примусовими |
Місцевий | на/у примусовому, примусовім | на/у примусовій | на/у примусовому, примусовім | на/у примусових |