принишклий
ПРИНИШКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до принишкнути. - Еге-е! - протяг він наче до себе, скинув з плеч рушницю й бахнув над головами принишклих втікачів (Коцюб., II, 1955, 350); Вірця стояла принишкла, боялась слово вимовити, боялась поворухнутись (Дмит., Наречена, 1959, 207); Побризкані росою трави стояли тихі, принишклі, бо ранок був теж тихий та безвітряний (Тют., Вир, 1964, 230); Під кручею десь далеко внизу, лежав принишклий, знесилений від спеки Дніпро (Збан., Сеспель, 1961, 167); Вони [В. І. Качалов і П. К. Саксаганський] відчувають, що в кількох кроках за ними слідкують студенти. Але артисти не озираються. Нехай ідуть! Нехай теж зроблять прогулянку по цій квітучій Володимирській вулиці, повз принишклий оперний театр, який зараз ніби остигав від голосів і музики (Мартич, Повість про нар. артиста 1954, 11); Защеміли принишклі рани від довгого й настирливого катування в цьому льоху (Ле, Наливайко 1957, 443); Темні дула кулеметів, принишклих на тачанках, дивилися з темряви просто на Фрунзе (Гончар II, 1959, 433); * Образно. Тиша була повна причаєних звуків, а порожнеча - принишклих небезпек (Смолич, Дитинство, 1937, 128).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | принишклий | принишкла | принишкле | принишклі |
Родовий | принишклого | принишклої | принишклого | принишклих |
Давальний | принишклому | принишклій | принишклому | принишклим |
Знахідний | принишклий, принишклого | принишклу | принишкле | принишклі, принишклих |
Орудний | принишклим | принишклою | принишклим | принишклими |
Місцевий | на/у принишклому, принишклім | на/у принишклій | на/у принишклому, принишклім | на/у принишклих |
принишкнути
ПРИНИШКНУТИ, ну, неш, док. 1. Перестати рухатися і видавати звуки; завмерти. Всі принишкли, і так тихо стало в покої, що чути було, як потріскують свічки на роялі (Тулуб, В степу.., 1964, 480); Щось підозріло зашелестіло в кущі глоду і поповзло. Хлопці спочатку були злякалися і принишкли (Коп., Сон. ранок, 1951, 108); Почувши стукіт копит, вона [пташина] занепокоїлась, принишкла, а потім безтурботно вискочила на купину (Стельмах, Правда.., 1961, 359); // Намагаючись бути непоміченим, застигнути де-небудь; причаїтися. Янко наблизився до старої яблуні над ровом. Гарик принишк за кущем (Трубл., II, 1950, 74); Прийшли діти до рівчака, зарослого низькими кущами. Василь пригнувся, принишк (Коп., Як вони.., 1961, 45); // Перестати віяти (про вітер). Вітер принишк у густому очереті понад ставом (Кучер, Пов. і опов., 1949, 41); // Стати нерухомим, перестати утворювати звуки від припинення дії зовнішньої сили (про предмети). Лежить, не зворухнеться на воді латаття, біліють великі квіти лілей, таємничо принишкли очерети (Гончар, II, 1959, 266); Принишкли скуті льодовим покровом бурхливі хвилі на Каховському та Кременчуцькому морях (Рад. Укр., 2.III 1962, 3); // перен. Виявлятися неяскраво, невиразно, бути прихованим (про почуття). Обличчя в неї було таке перелякане. Такий жах принишк і тремтів їй в очах (Головко, І, 1957, 88); В глибині цих синіх, як морське плесо, очей принишкла, здавалось, якась нерозгадана журба-таємниця (Донч., II, 1956, 96).
2. перен. Перестати активно діяти; притихнути. Стоїть глибока ніч на Піренеях, але принишкли люди недарма: комуністична справа надихне їх і вирве, з-під франкістського ярма (Голов., Поезії, 1955, 57); Каленяк уже давно не бачив свою дружину такою смирною. Побоювався, що вчинить веремію, а вийшло навпаки - принишкла (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 39); Хома відразу витверезився, принишк (Довж., І, 1958, 84); // Перестати виявляти ознаки життя, діяльності. Люди відразу ж розсміялися. І цей сміх продовжив життя палацу [панському], який принишк тепер, неначе за чавунною огорожею побувала чума (Стельмах, І, 1962, 614); Ціле містечко Августове принишкло, терпляче підставивши боки своїх хаток під осінню зливу (Досв., Вибр., 1959, 163); Принишкнувши в складках місцевості, густо зеленіли фарбованими стволами батареї (Гончар, І, 1954, 378); * Образно. Майнула думка повернути просто степом до Карасу. Навіть схопився [Саїд], але то була тільки іскра незгаслої ще Саїдової енергії, що блиснула й одинока принишкла (Ле, Міжгір'я, 1953, 202); // Перестати діяти (про машини, механізми). Малого в сховище внесли, принишкли телефони (Рудь, Дон. зорі, 1958, 90); Тихо в полі. Принишкли гармати (Довж., І, 1958, 390).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | принишкну | принишкнемо |
2 особа | принишкнеш | принишкнете |
3 особа | принишкне | принишкнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | принишк | принишкли |
Жіночий рід | принишкла | |
Середній рід | принишкло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | принишкнімо | |
2 особа | принишкни | принишкніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | принишкши |