приправа
ПРИПРАВА, и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м'яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Вільде, Сестри.., 1958, 194); Випікають млинці з різними приправами (Укр. страви, 1957, 258); Грузинська кухня має цілий ряд історично усталених особливостей. До них належать: широке використання баранини; ..своєрідний підбір прянощів, приправ і широке їх застосування (Технол. пригот. їжі, 1957, 4); * Образно. З якою страхітливою приправою принесли єзуїти в Польщу пізній ренесанс! (Довж., III, 1960, 78); // Харчовий продукт як складова частина якоїсь страви. Домка, Вустя і дівчата пораються біля печі, інші ліплять вареники, а інші чистять картоплю і іншу приправу (Кроп., III, 1959, 7); - Ану, ..берись кашоварити! Ось тобі приправи... (Гончар, Таврія, 1952, 263); // Домішка до чого-небудь. Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Смолич, День.., 1950, 240).
На приправу - для поліпшення смаку, аромату. Туди [у візок] вмощувалося все необхідне: оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці, цибуля на приправу, сіль, паляниця, загорнута в лопушину (Тют., Вир, 1964, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приправа | приправи |
Родовий | приправи | приправ |
Давальний | приправі | приправам |
Знахідний | приправу | приправи |
Орудний | приправою | приправами |
Місцевий | на/у приправі | на/у приправах |
Кличний | приправо | приправи |
приправити
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приправлю | приправимо |
2 особа | приправиш | приправите |
3 особа | приправить | приправлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приправив | приправили |
Жіночий рід | приправила | |
Середній рід | приправило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приправмо | |
2 особа | приправ | приправте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | приправивши |