природність
ПРИРОДНІСТЬ, ності, ж . Властивість за знач. природний 2-4, 6. В артиста одне лиш призначення - бути щирим, правдивим в природності. Бучми нашого цінність і значення - у народності (Тич., II, 1957, 38); Пристукнувши, ногою, Гриць козирнув, намагаючись зберегти природність постави (Добр., Ол. солдатики, 1961, 43); Як і Гоголь, Квітка широко користується всіма багатющими лексичними скарбами народної мови.., оповідними синтаксичними зворотами, чим надає своїй мові невимушеної природності й простоти, соковитого емоційного забарвлення (Рад. літ-во, 2, 1967, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | природність | природності |
Родовий | природності, природности | природностей |
Давальний | природності | природностям |
Знахідний | природність | природності |
Орудний | природністю | природностями |
Місцевий | на/у природності | на/у природностях |
Кличний | природносте | природності |