прирожденний
ПРИРОЖДЕННИЙ, а, е, заст. Природжений. Хто ж то був у неї [Явдохи].., як усяк її цурався, бачивши, що вона є прирожденна відьма (Кв.-Осн., II, 1956, 188); - В неї [Ваті] є прирожденна естетичність: все їй здається театром, сценою (Н.-Лев., IV, 1956, 103); - Малаєць - наш хазяїн - був Прирожденний моряк. В тих краях морем здебільшого ходять малайці (Ю. Янов., II, 1958, 152).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прирожденний | прирожденна | прирожденне | прирожденні |
Родовий | прирожденного | прирожденної | прирожденного | прирожденних |
Давальний | прирожденному | прирожденній | прирожденному | прирожденним |
Знахідний | прирожденний, прирожденного | прирожденну | прирожденне | прирожденні, прирожденних |
Орудний | прирожденним | прирожденною | прирожденним | прирожденними |
Місцевий | на/у прирожденному, прирожденнім | на/у прирожденній | на/у прирожденному, прирожденнім | на/у прирожденних |