прирівняний
ПРИРІВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прирівняти. У своїх цінах товари вже прирівняні певним, мислено уявлюваним кількостям грошей (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 120); // прирівняно, безос. присудк. сл. Оплату праці колгоспників тепер прирівняно до оплати праці робітників радгоспів (Ком. Укр., 3, 1968, 9)
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прирівняний | прирівняна | прирівняне | прирівняні |
Родовий | прирівняного | прирівняної | прирівняного | прирівняних |
Давальний | прирівняному | прирівняній | прирівняному | прирівняним |
Знахідний | прирівняний, прирівняного | прирівняну | прирівняне | прирівняні, прирівняних |
Орудний | прирівняним | прирівняною | прирівняним | прирівняними |
Місцевий | на/у прирівняному, прирівнянім | на/у прирівняній | на/у прирівняному, прирівнянім | на/у прирівняних |