притужувати
ПРИТУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТУЖИТИ, тужу, тужиш, док., перех., фольк. За народним повір'ям - надмірною тугою накликати на себе нещастя або викликати появу небіжчика. - З таким тужливим поглядом на себе й справді можна собі притужить лихо, як притужують молодиці померших чоловіків, коли цьому правда (Н.-Лев., IV, 1956, 322).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притужую | притужуємо |
2 особа | притужуєш | притужуєте |
3 особа | притужує | притужують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притужуватиму | притужуватимемо |
2 особа | притужуватимеш | притужуватимете |
3 особа | притужуватиме | притужуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | притужував | притужували |
Жіночий рід | притужувала | |
Середній рід | притужувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притужуймо | |
2 особа | притужуй | притужуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | притужуючи | |
Минулий час | притужувавши |