притупнути
ПРИТУПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до притупувати 1. Іван Кіндратович не всидів, вийшов із-за столу, розправив плечі, притупнув черевиком. Куди йому до Романа! Не той вік, не та сила. Але й він під загальний схвальний гомін пройшовся по колу, відчубучив [зробив] пару фортелів ногами (Ткач, Арена, 1960, 44); Автоматник від злості сплюнув, притупнувши ногою (Кучер, Чорноморці, 1956, 380).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притупну | притупнемо |
2 особа | притупнеш | притупнете |
3 особа | притупне | притупнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | притупнув | притупнули |
Жіночий рід | притупнула | |
Середній рід | притупнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притупнімо | |
2 особа | притупни | притупніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | притупнувши |