притьмитися
ПРИТЬМИТИСЯ, миться; мн. притьмляться; док., діал. Притьмаритися. Жовтий вогонь свічок притьмився в густому повітрі (Коцюб., II, 1955, 354); Величезний оберемок галуззя кинув черговий опришок до ватри. На секунду притьмився вогонь, а потім спалахнув (Хотк., II, 1966, 153).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притьмлюся | притьмимося |
2 особа | притьмишся | притьмитеся |
3 особа | притьмиться | притьмляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | притьмився | притьмилися |
Жіночий рід | притьмилася | |
Середній рід | притьмилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притьмімося | |
2 особа | притьмися | притьміться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | притьмившись |