притягальний
ПРИТЯГАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який концентрує, згуртовує навколо себе кого-, що-небудь. Роботу необхідно будувати так, щоб робітничі осередки стали притягальними культурно-освітніми центрами для всіх навколишніх сіл (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 187); Російська централізована держава з самого початку свого виникнення була притягальним центром і опорою для українського, білоруського та інших народів нашої країни, які боролися проти іноземних поневолювачів (Іст. укр. літ., І, 1954, 8).
2. перен. Який притягає (у 2 знач.), приваблює, захоплює чимсь. - Цей твір [«Граф Монте-Крісто» О. Дюма] мав притягальну силу, завертає справді уми молодих людей безмежно буйними вигадками та ефективними, [ефектними] сценами, (У. Кравч., Вибр., 1958, 352); Мабуть, одною з основних рис могутнього творчого інтелекту Лесі Українки, що має таку величезну притягальну силу в наш час, є те, що письменниця віщо прозирала обрії майбутнього (Літ. Укр., 2.ІІ 1971, 2); Комунізм став величезною притягальною силою для мільйонів трудящих земної кулі (Наука.., 8, 1959, 1); Канів - одне з найстародавніших міст України - став притягальною зорею для мільйонів людей всього світу (Знання.., 7, 1967, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | притягальний | притягальна | притягальне | притягальні |
Родовий | притягального | притягальної | притягального | притягальних |
Давальний | притягальному | притягальній | притягальному | притягальним |
Знахідний | притягальний, притягального | притягальну | притягальне | притягальні, притягальних |
Орудний | притягальним | притягальною | притягальним | притягальними |
Місцевий | на/у притягальному, притягальнім | на/у притягальній | на/у притягальному, притягальнім | на/у притягальних |