прихатній
ПРИХАТНІЙ, я, є, рідко . Розташований біля хати; // Признач. для потреб хати. Двори розбиті й огороджені на дві половини : прихатня і господарська (Кучер, Зол. руки, 1948, 117); // Який росте біля хати. І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п'янке струміння пахощів, аж паморочилось Романюкові в голові (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 153).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прихатній | прихатня | прихатнє | прихатні |
Родовий | прихатнього | прихатньої | прихатнього | прихатніх |
Давальний | прихатньому | прихатній | прихатньому | прихатнім |
Знахідний | прихатній, прихатнього | прихатню | прихатнє | прихатні, прихатніх |
Орудний | прихатнім | прихатньою | прихатнім | прихатніми |
Місцевий | на/у прихатньому, прихатнім | на/у прихатній | на/у прихатньому, прихатнім | на/у прихатніх |