пришкварювати
ПРИШКВАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШКВАРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. 1. Підсмажувати що-небудь на вогні.
2. перен., фам . Карати кого-небудь. Командир загону прискіпався до Яреська : - Ти їх [бійців] відпускав? Яресько, на мить зам'явшись, відповів, що - так, відпускав . - Ну, добре, - заспокоївся Килигей, - а то я вже хотів їм тут пришкварити (Гончар, II, 1959, 72).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пришкварюю | пришкварюємо |
2 особа | пришкварюєш | пришкварюєте |
3 особа | пришкварює | пришкварюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пришкварюватиму | пришкварюватимемо |
2 особа | пришкварюватимеш | пришкварюватимете |
3 особа | пришкварюватиме | пришкварюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пришкварював | пришкварювали |
Жіночий рід | пришкварювала | |
Середній рід | пришкварювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пришкварюймо | |
2 особа | пришкварюй | пришкварюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пришкварюючи | |
Минулий час | пришкварювавши |