прожитковий
ПРОЖИТКОВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий рівень - це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (Ком. Укр., 3, 1973, 48); Прожитковий корм; Прожиткова норма .
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прожитковий | прожиткова | прожиткове | прожиткові |
Родовий | прожиткового | прожиткової | прожиткового | прожиткових |
Давальний | прожитковому | прожитковій | прожитковому | прожитковим |
Знахідний | прожитковий, прожиткового | прожиткову | прожиткове | прожиткові, прожиткових |
Орудний | прожитковим | прожитковою | прожитковим | прожитковими |
Місцевий | на/у прожитковому, прожитковім | на/у прожитковій | на/у прожитковому, прожитковім | на/у прожиткових |