пройнятість
ПРОЙНЯТІСТЬ, тості, ж., рідко. Здатність пройматися, пронизуватися, насичуватися, сповнюватися чимсь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пройнятість | пройнятості |
Родовий | пройнятості, пройнятости | пройнятостей |
Давальний | пройнятості | пройнятостям |
Знахідний | пройнятість | пройнятості |
Орудний | пройнятістю | пройнятостями |
Місцевий | на/у пройнятості | на/у пройнятостях |
Кличний | пройнятосте | пройнятості |