промигтіти
ПРОМИГТІТИ, тить. Док. до мигтіти. Швидко-швиденько бігли коні , - тільки в очах усе теє промигтіло (Вовчок, І, 1955, 118); Два рідні брати стояли один проти одного, як чужі. Один полонений, другий вільний. Але в їх серцях забилося щось рідне. В головах промигтіли давні-давні спогади (Ірчан, II, 1958, 28).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промигчу | промигтимо |
2 особа | промигтиш | промигтите |
3 особа | промигтить | промигтять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | промигтів | промигтіли |
Жіночий рід | промигтіла | |
Середній рід | промигтіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промигтімо | |
2 особа | промигти | промигтіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | промигтівши |