пропам'ятний
ПРОПАМ'ЯТНИЙ, а, е, книжн., заст. Який заслуговує на довге зберігання у пам'яті; незабутній. Царі й народи всього світа [світу]! Терпеливо ми вже довгі літа Зносили всяких кривд чимало, Та врешті нам терпцю не стало : І ось ми до всіх вас шлемо Своє пропам'ятне письмо (Фр., XIII, 1954, 157); Програмовий вірш «Каменярі» своєю високою ідеєю зачинав пропам'ятну «епоху каменярів» у галицькій літературі (У. Кравч., Вибр., 1958, 423).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пропам'ятний | пропам'ятна | пропам'ятне | пропам'ятні |
Родовий | пропам'ятного | пропам'ятної | пропам'ятного | пропам'ятних |
Давальний | пропам'ятному | пропам'ятній | пропам'ятному | пропам'ятним |
Знахідний | пропам'ятний, пропам'ятного | пропам'ятну | пропам'ятне | пропам'ятні, пропам'ятних |
Орудний | пропам'ятним | пропам'ятною | пропам'ятним | пропам'ятними |
Місцевий | на/у пропам'ятному, пропам'ятнім | на/у пропам'ятній | на/у пропам'ятному, пропам'ятнім | на/у пропам'ятних |