проріст
ПРОРІСТ, росту, ч. 1. Те саме, що проростання. Бринить сонце. Мало не прискаючи, вигрівається набубнявіле галуззя тополь. Квітень - пора проросту і буйноцвіття... (Наука і культура.., 1970, 218).
2. Молоді пагони, пущені пророслим насінням рослин. Були між ними з проростом, були [колоски] й зовсім трухлі (Мирний, IV, 1955, 250); Ще синій ліс не взеленів, але квіток проріст уже підняв і розрізнив торішній злеглий лист (Тич., І, 1957, 102); Трава уже застелила всю землю, і торішній лист, здиблений молодим проростом, попелясто просвічувався дивовижно крихітними сітчатками (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 821).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проріст | прорости |
Родовий | проросту | проростів |
Давальний | проростові, проросту | проростам |
Знахідний | проріст | прорости |
Орудний | проростом | проростами |
Місцевий | на/у прорості | на/у проростах |
Кличний | проросте | прорости |