прягти
ПРЯГТИ, пряжу, пряжеш і ПРЯЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєчню для старих вередунів: чи на салі, чи на маслі (Н.-Лев., IV, 1956, 206); - Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (Іщук, Вербівчани, 1961, 414); Заходився [Матвій] пояснювати, як треба пряжити куріпку в сметані (Стельмах, І, 1962, 87); // Прожарювати що-небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно; Пряжити насіння; // перен. Піддавати катуванню вогнем (людину). Вона запевнилася, що її не топитимуть і не пряжитимуть на вогні (Коцюб., І, 1955, 282); - Як тільки що.. не так... закатую. Живим на вогні пряжитиму (Коз., Гарячі руки, 1960, 88).
2. перех. Довго кип'ятити, витримувати на малому жару в печі (молоко, вершки). Стала на сковороді прягти молоко (Сл. Гр.).
3. перех. і неперех. Дуже палити, обпалювати променями (про сонце). Сонце пряжило немилосердно.
4. неперех., діал. Роздивлятися, придивлятися. Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пряжу | пряжемо |
2 особа | пряжеш | пряжете |
3 особа | пряже | пряжуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прягтиму | прягтимемо |
2 особа | прягтимеш | прягтимете |
3 особа | прягтиме | прягтимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пряг | прягли |
Жіночий рід | прягла | |
Середній рід | прягло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пряжімо | |
2 особа | пряжи | пряжіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пряжучи | |
Минулий час | прягши |
пряжа
ПРЯЖА, і, ж. 1. Довга тонка нитка із зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. Веліла мені мати Тонку пряжу прясти (Чуб., V, 1874, 175); Ось там приперта до лавиці куделя, веретено пряде, крутиться, клубок з пряжею звивається (Кобр., Вибр.. 1954, 170); До сусідів збиралися молодиці на посиденьки, пряли пряжу,.. співали сумних, як зимовий вітер, пісень (Тют., Вир, 1964, 23); * Образно. Спомин - се нитка, добута з пряжі думок золотої (У. Кравч., Вибр., 1958, 280); * У порівн. Мариня знову розсілася на тапчані, розпустила коси, і вже не чесала - тріпала ними, як пряжею (Вільде, Сестри.., 1958, 341); // Скручені, зсукані нитки, що використовуються для виробництва тканин. Чим вільніше зсукана пряжа, тим вона м'якша, а річ, виготовлена з неї, тепліша (В'язання.., 1957, 32); До 60-х років [XIX ст.] грунт рушників та скатертин ткався винятково з місцевої лляної пряжі (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 45); Новий на фабриці цех синтетичних виробів з синтетичної чесальної стрічки налагоджував виробництво синтетичної пряжі - об'ємної пухнастої капронової нитки. В'язальний цех готував з тієї нитки синтетичне шерстяне полотно (Коз., Листи.., 1967, 246).
2. Те саме, що прядіння 1. - Прочитай, сину, що-небудь вголос, - відірветься мати од пряжі (Стельмах, II, 1962, 327).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пряжа | пряжі |
Родовий | пряжі | пряж |
Давальний | пряжі | пряжам |
Знахідний | пряжу | пряжі |
Орудний | пряжею | пряжами |
Місцевий | на/у пряжі | на/у пряжах |
Кличний | пряже | пряжі |
пряжити
ПРЯЖИТИ див . прягти.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пряжу | пряжимо |
2 особа | пряжиш | пряжите |
3 особа | пряжить | пряжать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пряжитиму | пряжитимемо |
2 особа | пряжитимеш | пряжитимете |
3 особа | пряжитиме | пряжитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пряжив | пряжили |
Жіночий рід | пряжила | |
Середній рід | пряжило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пряжмо | |
2 особа | пряж | пряжте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пряжачи | |
Минулий час | пряживши |