пухлий
ПУХЛИЙ, а, е. 1. Який опух, набряк (від хвороби, побоїв і т. ін.). Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла (Мирний, І, 1954, 178); Начальник пошти в золотому пенсне на пухлому, як варений буряк, носі охоче згоджувався з інспектором, підливаючи йому в чарку (Вас., І, 1959, 316); Хату спалено, а старого Демида нещадно побито. Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий, і так нестерпно болять руки-ноги, й болить голова (Довж., І, 1958, 307).
2. Досить повний, з округлими формами, рисами (про людину, її обличчя, тіло); пухкий. Пані вкотила, як на колесах; пухла така, ніби на дріжджах зійшла (Вовчок, І, 1955, 75); Її гладке, аж пухле, лице лиснить проти вікна (Н.-Лев., II, 1956, 20); Ліна Леонардівна.. забігала по кімнаті, вимахуючи коротенькими пухлими ручками (Коз., Сальвія, 1959, 223); У Михася на пухлих губах усмішка (Чорн., Визволення, 1949, 106); // Товстий, роздутий (про книжку, гаманець і т. ін.). Ніколи Чумак не барився з відповіддю. Уже за кілька днів Павло одержував від нього пухлого листа (Головко, II, 1957, 411); // М'який, легкий для споживання (перев. про вироби з тіста). Дід згадав про горілку, а чорт зараз і частує і на закуску тягне із сумки печену качку і пшеничний пухлий буханець (Стор., І, 1957, 87).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пухлий | пухла | пухле | пухлі |
Родовий | пухлого | пухлої | пухлого | пухлих |
Давальний | пухлому | пухлій | пухлому | пухлим |
Знахідний | пухлий, пухлого | пухлу | пухле | пухлі, пухлих |
Орудний | пухлим | пухлою | пухлим | пухлими |
Місцевий | на/у пухлому, пухлім | на/у пухлій | на/у пухлому, пухлім | на/у пухлих |
пухнути
ПУХНУТИ і рідко ПУХТИ, хну, хнеш; мин. ч. пухнув, нула, ло і пух, пухла, ло; недок. 1. Ставати ненормально, хворобливо пухлим; опухати. - А як ся має ненько? - спитав [пан] хлопця. - Лежить на печі.. Сказали, що вже будуть умирати, бо пухнуть від голоду (Казки Буковини.., 1968, 45); Троянці, як чорти, озлились, Рутульців били наповал. Тріщали кості, ребра, боки, Летіли зуби, пухли щоки (Котл., І, 1952, 236); Дивлюсь, почервонів середній пальчик у дитини, став пухти (Барв., Опов.., 1902, 530); [П'ятиокий:] Вогнем опекло... Пухне... язик пухне... Я... я... я... [Архип:] Бджола за язика вкусила (Дмит., Драм. тв., 1958, 472); - Запара вже з годину тебе чекає. Будити не хотів, а тепер каже: досить йому зо сну пухнути (Трубл., Лахтак, 1953, 128); * Образно. - На всю Полтавщину б тобі отаманувати, а ти все комусь хліб качаєш. - А що б же ви хотіли? По ямах гноїти, а революція хай з голоду пухне? (Гончар, II, 1959, 270); // Надуватися, набрякати від напруження (про жили, кровоносні судини). Латочка намагається заглушити всіх, кричить тоненьким тенором, на шиї страшними п'явками пухнуть жили (Тют., Вир, 1964, 207).
@ Голова пухне [від думок] у кого, кому - хто-небудь багато думає, тривожиться про щось. - Не пухла мені голова від думок. А війна змусила самого про все подумати й передумати (Жур., Дорога.., 1948, 198); - Та якщо в нас під боком буде лісок, то чи ж пухнутиме тоді голова від того, що телятник тісний? (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 13).
2. розм. Ставати повним, товстим. [Кіндрат:] Походив би [Павло] щодня під землю, схуд би, і серце було б здорове. Телефон губить начальників, пухнуть вони від нього (Корн., II, 1955, 139).
3. перен. Збільшуватися в об'ємі. Багато разів приходив сюди Марусяк ізсипати свою здобич і з немалим задоволенням помічав, що бордюг [мішок] пухне (Хотк., II, 1966, 283); Сонце зайшло в хмару з оранжевими смугами, і довго оранжеве чудисько пухло на заході, то темніючи, то раптом світячись наскрізь (Ю. Янов., II, 1954, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухну | пухнемо |
2 особа | пухнеш | пухнете |
3 особа | пухне | пухнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухнутиму | пухнутимемо |
2 особа | пухнутимеш | пухнутимете |
3 особа | пухнутиме | пухнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пух | пухли |
Жіночий рід | пухла | |
Середній рід | пухло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухнімо | |
2 особа | пухни | пухніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пухнучи | |
Минулий час | пухши |
пухти
ПУХТИ див . пухнути.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухну | пухнемо |
2 особа | пухнеш | пухнете |
3 особа | пухне | пухнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухтиму | пухтимемо |
2 особа | пухтимеш | пухтимете |
3 особа | пухтиме | пухтимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пух | пухли |
Жіночий рід | пухла | |
Середній рід | пухло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухнімо | |
2 особа | пухни | пухніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пухнучи | |
Минулий час | пухши |