під'їзд
ПІД'ЇЗД, у, ч. 1. Дія за знач. під'їжджати, під'їздити. Почалася таємна робота таємних підходів та під'їздів... (Мирний, III, 1954, 185).
2. Вхід у будинок. Через десять хвилин зала опустіла, у виходів і коло під'їзду крик, гук, давка (Мирний, III, 1954, 391); Підвода в'їхала у двір, коли в гімназії уроки вже почалися і подвір'я було зовсім порожнє, і спинилася перед парадним під'їздом (Смолич, II, 1958, 58).
3. Шлях, дорога, місце, по якому під'їжджають куди-небудь. Не кількістю рішень чи нарад має перевірятися діяльність працівників радянських органів у будівництві шляхів, а тим, чи скрізь є автомобільні під'їзди до районних центрів, чи підійшли вони до основних залізничних станцій (Рад. Укр., 12.VII 1962, 1).
@ На під'їзді - поблизу, недалеко від якогось пункту, місця і т. ін. - Чиє військо? - запитав [Семен] у пришляхової охорони, яка спинила його на під'їзді до великого чорного в повечір'ї лісу (Ле, Побратими, 1954, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | під'їзд | під'їзди |
Родовий | під'їзду | під'їздів |
Давальний | під'їздові, під'їзду | під'їздам |
Знахідний | під'їзд | під'їзди |
Орудний | під'їздом | під'їздами |
Місцевий | на/у під'їзді | на/у під'їздах |
Кличний | під'їзде | під'їзди |
під'їздити
ПІД'ЇЗДИТИ див. під'їжджати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | під'їжджу | під'їздимо |
2 особа | під'їздиш | під'їздите |
3 особа | під'їздить | під'їздять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | під'їздив | під'їздили |
Жіночий рід | під'їздила | |
Середній рід | під'їздило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | під'їздімо | |
2 особа | під'їзди | під'їздіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | під'їздивши |