підофіцер
ПІДОФІЦЕР, а, ч., розм., заст. Унтер-офіцер. Бородавкіна була дочка одеського міщанина, підофіцера (Н.-Лев., V, 1966, 181); В залах стояли і сиділи в повному озброєнні солдати і підофіцери (Гжицький, У світ.., 1960, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підофіцер | підофіцери |
Родовий | підофіцера | підофіцерів |
Давальний | підофіцерові, підофіцеру | підофіцерам |
Знахідний | підофіцера | підофіцерів |
Орудний | підофіцером | підофіцерами |
Місцевий | на/у підофіцері, підофіцерові | на/у підофіцерах |
Кличний | підофіцере | підофіцери |