піфос
ПІФОС, -а, ч. Давньогрецький глиняний глек яйцеподібної або кулястої форми, зазвичай, з широким горлом, яке накривалося цегляною чи кам'яною кришкою; завдяки міцності, довговічності та своїм теплоізоляційним властивостям, піфос набув поширення у всьому Середземномор'ї і довго слугував різним народам (наприклад, народам Кавказу та Середньої Азії) для зберігання і транспортування різноманітних товарів: зерна, вина, олії, солоної риби, тощо; в залежності від призначення, піфос мав різні розміри та форми; найбільші з них були у два метри заввишки; піфоси для транспортування мали пласке дно, дві, чотири або навіть шість ручок для кріплення на кораблях та пересування; стаціонарні піфоси для зберігання вина, олії чи збіжжя мали конічне дно, бо закопувалися у землю; на унікальні фізико-хімічні властивості кераміки, останнім часом звернули увагу винороби, які у конкретних випадках, невдовзі планують повернутися від своїх дубових та сталевих діжок до піфосоподібних цегляних резервуарів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піфос | піфоси |
Родовий | піфоса | піфосів |
Давальний | піфосові, піфосу | піфосам |
Знахідний | піфос | піфоси |
Орудний | піфосом | піфосами |
Місцевий | на/у піфосі | на/у піфосах |
Кличний | піфосе | піфоси |