радіонавушники
РАДІОНАВУШНИКИ, ів, мн. (одн. радіонавушник, а, ч .). Пристрій для слухання радіопередач, що прикладається до вух або надівається на них. Ціла зала сидить в радіонавушниках, судді, підсудні, обвинувачі й адвокати, преса, гості (Ю. Янов., Мир, 1956, 239).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | радіонавушники | |
Родовий | радіонавушників | |
Давальний | радіонавушникам | |
Знахідний | радіонавушники | |
Орудний | радіонавушниками | |
Місцевий | на/у радіонавушниках | |
Кличний | радіонавушники |