репрезентантка
РЕПРЕЗЕНТАНТКА, и, ж., книжн. Жін. до репрезентант. Лемішковський зустрічає на балу у начальника суду одну з трьох доньок станового пристава Пшепшинського, типічних репрезентанток польської шляхти (Драг., І, 1970, 282); Літературна мова, мова школи, церкви, уряду і письменства робиться справді репрезентанткою національної єдності (Фр., XVI, 1955, 338).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | репрезентантка | репрезентантки |
Родовий | репрезентантки | репрезентанток |
Давальний | репрезентантці | репрезентанткам |
Знахідний | репрезентантку | репрезентанток |
Орудний | репрезентанткою | репрезентантками |
Місцевий | на/у репрезентантці | на/у репрезентантках |
Кличний | репрезентантко | репрезентантки |