роз'ятрювання
РОЗ'ЯТРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. роз'ятрювати і роз'ятрюватися. А що принесе розмова, крім роз'ятрювання старих виразок та зайвої тривоги й без того стривоженому серцеві? (Ле, Міжгір'я, 1953, 306).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роз'ятрювання | роз'ятрювання |
Родовий | роз'ятрювання | роз'ятрювань |
Давальний | роз'ятрюванню | роз'ятрюванням |
Знахідний | роз'ятрювання | роз'ятрювання |
Орудний | роз'ятрюванням | роз'ятрюваннями |
Місцевий | на/у роз'ятрюванні | на/у роз'ятрюваннях |
Кличний | роз'ятрювання | роз'ятрювання |