роз'їжджати
РОЗ'ЇЖДЖАТИ, аю, аєш і діал. РОЗ'ЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок. Здійснювати поїздки по різних місцях. День у день понад морем, в безкраїх просторах роз'їжджають кінні пікети, охороняють від дредноутів степ (Гончар, II, 1959, 72); В рік я місяців по п'ять Роз'їжджаю в гості (С. Ол., Вибр., 1959, 127); По довгих вулицях Багви роз'їздили.. вершники (Епік, Тв., 1958, 209); // чим, у (в) чому. Здійснювати поїздки певним видом транспорту. І руки голі, і шиї голі, точнісінько, як на панях, що у городі берлинами роз'їжджають (Кв.-Осн., II, 1956, 240); Добре тепер знає Лукія святих. Георгія-побідоносця, який перемагає змія, Іллю-пророка, який у вогняній колісниці роз'їздить небом (Донч., III, 1956, 31).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роз'їжджаю | роз'їжджаємо |
2 особа | роз'їжджаєш | роз'їжджаєте |
3 особа | роз'їжджає | роз'їжджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роз'їжджатиму | роз'їжджатимемо |
2 особа | роз'їжджатимеш | роз'їжджатимете |
3 особа | роз'їжджатиме | роз'їжджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роз'їжджав | роз'їжджали |
Жіночий рід | роз'їжджала | |
Середній рід | роз'їжджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роз'їжджаймо | |
2 особа | роз'їжджай | роз'їжджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роз'їжджаючи | |
Минулий час | роз'їжджавши |