розгоститися
РОЗГОСТИТИСЯ, гощуся, гостишся, док., діал. Будучи гостем, розташуватися, відчути себе, як удома. - Будьте ласкаві! Сідайте собі, - кажу, - пане! Прошу його розгоститися, як у своїй хаті (Март., Тв., 1954, 203); [Чирняк:] Прошу, пане Цимбальський, розгостіться! (Фр., IX, 1952, 370); Нарешті, парубки роз-гостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують (Кобр., Вибр., 1954, 167).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгощуся | розгостимося |
2 особа | розгостишся | розгоститеся |
3 особа | розгоститься | розгостяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгостився | розгостилися |
Жіночий рід | розгостилася | |
Середній рід | розгостилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгостімося | |
2 особа | розгостися | розгостіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розгостившись |